Енциклопедія відкриттів

Історія науки допомагає відтворити її заново в логічній єдності, сприяючи новітнім інтеграційним тенденціям у неї розвитку

А. Шамин

Перед Вами сайт, ціль якої - познайомити з історією наукових відкриттів, що заклали фундамент сучасних природничих наук - фізики, хімії, біології, наук про Землю. Відкриття - це виявлення раніше невідомих людині, але об'єктивно існуючих у природі закономірності, явища або зв'язки явищ один з одним. Саме відкриття визначають поява нових технологій, способів діяльності, лікарських препаратів, наукових і технічних розробок, сприяють формуванню нового світогляду. Історія відкриттів, нехай навіть не дуже детальна, дозволяє побачити шлях просування людського розуму до пізнання дійсності, причому показує не тільки кінцевий результат, але й процес творчих пошуків, часом довгих і болісних, повних сумнівів і потребуючих нескінченних експериментів. Але, саме завдяки беззавітному служінню науці вчених, людство будувало своє майбутнє, переходячи від античних часів до епохи Відродження, потім до Великих географічних відкриттів, класичного пояснення законів природи І. Ньютоном і т.д. Люди будували храми й міста, винаходили різні машини, що змінюють умови життя, що й дозволяють зв'язати між собою самі віддалені куточки нашої планети. Людина вийшла в космос... На зміну індустріальному суспільству наприкінці XX століття прийшло інформаційне. Увесь процес розвитку сучасної цивілізації являє собою нескінченну діалектичну послідовність пошуку людьми закономірності в пізнанні природних і соціальних явищ.

Міркуючи про науку - однієї із впливових систем вірувань збіглого 2-го тисячоріччя - про її захоплюючу історію й непростих проблемах, осмислюючи її шлях більш ніж за 4000 років, від жерців Прадавнього Єгипту до грецької цивілізації й від Фалеса Милетского до наших днів, ми намагаємося якось систематизувати його, розставити на ньому основні віхи, починаючи зі спостереження прадавніми зоряного неба й кінчаючи новітніми гіпотезами й теоріями з питань виникнення Всесвіту й можливостей людського організму. Ми не знаємо точно, де, коли й хто вперше помітив корисні властивості вогню, винайшла сокира й ніж, першим з людей додав каменю або шматку дерева форму колеса. Важко представити, наскільки великий перелік відкриттів - досягнень людської думки. Деякі з них стали для нас настільки звичними, що, здається, завжди були відомі. У швидкому темпі сучасного життя й безперервному потоці нової інформації ми не маємо часу зупинитися й задуматися над тем, чому ми зобов'язані науці.

Її історія відзначена не тільки відкриттями, але й іменами їх творців. Усе, що створюється в цей час і буде відкрито в майбутньому, було б неможливим без геніїв минулих епох і праці наполегливо прагнучих до істини сучасних учених. Серед них були, поряд з безкорисливими служителями науки, і борці за титули, і шукачі слави. Але й ті, і інші спільними зусиллями побудували мир, у якім ми живемо. Безумовно, в 3-м тисячоріччі нас здивують нові очікувані й несподівані відкриття. Що вони принесуть людству? Це залежить від нас і нашого прагнення зробити свій будинок - Землю краше й благополучніше, а також від здорового глузду, який дозволить вірно оцінити значення наукових відкриттів і відгородити всіх мешканців планети від деградації й зникнення.

На сторінках книги про наукові відкриття ми читаємо про Копернике й Галилее, Ньютону й Лавуазьє, Ломоносову й Менделєєву, Планці й Ейнштейнові, Менделе й Вавилову, Уотсоне й Лементі, Дельбрюке й Тимофєєву-Ресовском і багатьох, багатьох інших. А скільки безвісних учених своїми ідеями й експериментами підготували кульмінаційний момент відкриття? Скільки ідей ще залишається на рівні гіпотез і чекає свого експериментального підтвердження? Але, як говорять учені, блукання в сутінках рано або пізно виводить до світла. Наука висвітлює шлях людства й в 3-м тисячоріччі.

Історія розвитку науки про навколишній світ розбита в книзі на кілька етапів:

- передісторія (античність, Середні століття, Відродження - V в.

до н.е. - XVI в.);

- становлення природознавства (нач. XVII - 80-е рр. XVII в.);

- класична фізика, хімія, біологія (кін. XVII - нач. XX в.);

- сучасні науки про природу й людину: період ламання класичних канонів (1905-1931); умовна стабілізація на новій основі (1932-1954); пізнання мікросвіту й Всесвіту (1955-1974); вивчення законів 'дивного' миру, де замикаються микро- і макрокосмос, мир матерії й мир духу (після 1974).

Наприкінці кожного розділу наведені персоналії вчених і короткий словник термінів.

Укладачі сподіваються, що книга про відкриття буде корисної всім допитливим людям, тим, хто небайдужий до досягнень науки, цікавиться її минулим і прогнозує майбутнє. Звичайно, і вчені це знають, самі геніальні ідеї народжуються не із планомірного розвитку якого-небудь напрямку, а виникають зненацька й бурхливо. Саме це спонукало Нильса Бору вибрати такий критерій для апробування нової ідеї: а чи досить вона божевільна? Новий час і новий дерзання можуть принести людству як скорення невідомих сил природи, так і нові розчарування. І цей процес пізнання нескінченний.