Рух. X. Гюйгенс

Ви перебуваєте: Рух

Нідерландським фізиком Християном Гюйгенсом (1629-1695) було розвинене твердження Галилея про рух тіла: він указав, що тіло, що рухається без тертя по горизонтальній площині, буде рухатися з постійною швидкістю, 'поки воно не зустріне яку-небудь перешкоду'.

Заслугою Гюйгенса є відкриття законів зіткнення й відцентрової сили.

X. Гюйгенс займався також дослідженням коливань маятника, результатом чого стало формулювання ряду законів. Він установив залежність періодів коливання від довжини маятника, застосував маятник до годинника й став конструктором перших маятникових годин.

Вивчення криволінійного руху X. Гюйгенсом підготувало відкриття основного закону механіки, що встановлює співвідношення між силою, масою й прискоренням і вперше сформульованого англійським ученим Исааком Ньютоном (1642-1727) у його 'Математичних початках натуральної філософії' (1687).

Народжений у рік смерті Галилея - в 1642 г., Исаак Ньютон став його послідовником. Він додав ясність твердженню Галилея, виразивши його у формі свого першого закону руху. Потім Ньютон дав його кількісне формулювання - величезний крок уперед, - постулировав, що прискорення пропорційне зухвалій його силі, а коефіцієнт пропорційності являє собою масу тіла. В 'Математичних початках натуральної філософії' Ньютон створив систему земної й небесної механіки, яка лягла в основу класичної фізики.

У цій науковій праці Ньютон дав визначення вихідних понять фізики: кількості матерії, еквівалентного масі; щільності; кількості руху, еквівалентного імпульсу; різних видів сили й ін. Він визначив тут також закон тяжіння, на підставі якого розробив теорію руху планет і пояснив багато інших проблем астрономії ( зокрема, причину морських припливів і відливів на Землі, викликуваних притяганням Місяця).