Античність. Эразистрат

Ви перебуваєте: Античність

Другим великим лікарем тієї епохи був Эразистрат. Він народився в місті Юлиде на острові Кеос, розташованому в безпосередній близькості від грецького материка. Імовірно, дядько-медик спонукав його відправитися в Олександрію, де Эразистрат заслужив велику повагу, будучи особистим лікарем пануючи. Розповідають, що одного разу за бажанням пануючи він обстежив його сина, принца Антіоха, що занедужав загадковою хворобою, однак не міг виявити нічого, що пояснювало б хворобу. Зненацька в кімнату ввійшла красуня Стра-Тоніка, рабиня, і отут лікареві відразу став ясний діагноз: по поведінці принца і його пульсу, який Эразистрат саме в цей час вивчав, він уклав, що принц закоханий у Стратонику, і що саме це й привело принца до хвороби. Лікар розповів про цей цареві й схилив його покласти кінець стражданням сина, віддавши йому красуню...

Эразистрат цікавився найважливішими питаннями анатомії. Особливо ретельно намагався він досліджувати головний мозок людини, йому вдалося виявити місце виходу чутливих нервів і поповнити в такий спосіб відомості про їхнє призначення й сутності. Один з римських письменників розповідав пізніше, нібито Эразистрат із цією метою робив вівісекції над засудженими злочинцями. Однак доказів такого твердження ні, і воно, швидше за все, є вигадкою.

Видатний історик медицини Пушман підкреслює, що із прадавніх лікарів Эразистрат був першим, вистави якого про фізіологію наближалися до сучасних. Эразистрат називав природу майстринею, уважав її турботливої й відповідної до свого призначення, однак, як і лікарі наступних сторіч, завжди був готовий оголосити непотрібним орган, значення якого не міг осягтися. Так зробив він із селезінкою. У нього не було прагнення до 'науковій допитливості', бажання проникнути в таємниці природи, чого саме й вимагає робота медика-натураліста, особливо фізіолога. Він уважав, що лікареві нема чого знати, звідки й для чого утворюється сік, чи накопичується, наприклад, жовта жовч у шлунку або надходить туди з їжею, - усе це-де його не стосується. Эразистрат учив, що людське тіло складається з немінливих часток - з малюсіньких, твердих, байдужих і спочатку безжиттєвих атомів, які оживають тільки під впливом тепла, що надходить ззовні. Він затверджував, що вродженої теплоти не існує. Не погоджуючись із цією теорією Гіппократа, він не погоджувався й з іншими його поглядами, відкидаючи вчення про чотири властивостях.