Рух. Генрі Кавендиш

Ви перебуваєте: Рух

В 1798 г. знаменитий англійський фізик і хімік Генрі Кавендиш (1731-1810) за допомогою крутильних ваг зробив досвіди, досліджуючи взаємодію тіл під впливом тяжіння, які дозволили йому обчислити середню щільність Землі.

Крутильні ваги були самим чутливим серед відомих тоді приладів, їх досить успішно використовував Кулон (1736- 1806) для виміру електростатичних і магнітних сил. Експеримент був початий Джоном Митчеллом, який побудував прилад, але вмер перш, ніж зміг ним скористатися, так що прилад перейшов до Кавендишу. Кавендиш настільки вдосконалив його, що фактично створив новий прилад; з його допомогою він провів свій знаменитий експеримент по виміру G - гравітаційної постійної, описаний у журналі 'Філософські повідомлення королівського суспільства' в 1798 г. Відмінною рисою експерименту Кавендиша була старанність, з який він був поставлений, і запобіжний заходу, прийняті з метою виключити систематичні помилки.

З точністю до семи відсотків Кавендиш установив, що середня питома вага Землі рівна 5,47 г/см . Цей результат мав першорядне значення для фізики, оскільки дав захід для визначення маси планет і Сонця - першого кроку до пізнання Сонячної системи. Свої експерименти вчений проводив іноді з небезпекою для життя: досліджуючи вплив електричного розряду на повітря, він відкрив явище утвору окислів азоту. Через двісті років на цій основі виникла ціла галузь промисловості по одержанню азотної кислоти.

Кавендиш установив вплив середовища на ємність конденсатора й визначив діелектричну проникність деяких речовин. В 1798 г. він за допомогою крутильних ваг виміряв взаємне притягання двох невеликих сфер, тим самим, підтвердивши закон всесвітнього тяжіння, визначив гравітаційну постійну, масу й щільність Землі, а також установив склад повітря (зміст кисню в ньому). Як і Ломоносов, Кавендиш дотримувався думки, що теплота є наслідком внутрішнього руху часток, з яких полягають усі тіла.

В 1796 г. він виділив у рідкому виді водень, установив його властивості й показав, що воду можна одержувати шляхом з'єднання водню з киснем.