Античність. Гіппократ

Ви перебуваєте: Античність

Народився Гіппократ (460-377 до н.е.) - найбільший лікар античного миру на грецькому острові Кіс. Книги, написані його учнями, зібрані в так званий 'Гиппократов збірник', стали джерелом медичних знань протягом багатьох сторіч, аж до періоду середніх століть.

Подібно всім лікарям стародавності, Гіппократ займався в основному практичною медициною. Він затверджував, що змови, що широко застосовувалися в його час заклинання й, молитви й жертви, принесені богам, недостатні для визначення й лікування хвороб. Гіппократ рекомендував ретельне обстеження пацієнта, указав на необхідність звертати увагу на його позицію під час сну, частоту пульсу й температуру тіла. Надавав великого значення місцю, де хворий почував болю, і їх силі, появі пропасному тремтіння. На думку Гіппократа, гарний лікар повинен визначити стан пацієнта по одному зовнішньому вигляду. ніс, що загострився, впалі щоки, що слипшиеся губи й землистий колір особи свідчать про близьку смерть. Ще й тепер така картина визначається як 'Гиппократово особа'.

Гіппократ лікував пацієнтів цілющими травами, яких знав понад двохсот. Заперечував проти застосування відразу багатьох ліків і проголошував повсюдно тепер застосовуваний у медицині принцип, що лікар насамперед зобов'язаний не нашкодити хворому - 'Primum піп посеге'.

Гіппократ був прихильником перебування хворих на свіжім повітрі, купанья, масажу й занять гімнастикою; надавав великого значення лікувальній дієті.