Античність. Вивчення фізіології й анатомії Аристотелем

Ви перебуваєте: Античність уфа недвижимость, ипотека и мебель, предприятия, банки, рестораны и авто

Будучи сином лікаря, Аристотель рано познайомився з фізіологією й анатомією. Саме в цій області природознавства його діяльність одержала величезне значення. Його 'Історія тварин' належить до числа замечательнейших добутків античності. Систематика тваринного миру, створена Аристотелем, була обов'язкової аж до часів К. Линнея (1707-1778).

Аристотель вивчав життя комах, розкривав земноводних і плазуючих, дав безліч описів молюсків, риб і ссавців. Багато уваги приділяв нижчим формам життя, указуючи: 'Той, хто пізнає початок речей і стежить за їхнім поступовим розвитком, довідається їх найкраще'.

На будову й функції людського тіла Аристотель розділяв погляди Гіппократа з міста Мерониса на острові Кіс (460-359 до н.е.) - великого грецького лікаря, що одержав пізніше ім'я 'батька медицини'. Аристотель був послідовником віри, що панувала тоді повсюдно, у переселення душ із одного тіла в інше. Згідно з його поглядами, найважливіший орган людського тіла - це серце, яке утворюється раніше інших і є розумовим центрод. Мозок же тільки виробляє рідину, що прохолоджує серце.

Зберігаючи вірність школі Гіппократа, Аристотель сповідував його вчення про чотири рідинах тіла: крові, слизи, жовтої й чорної жовчі. Ці погляди перегукуються з поглядами східної, у тому числі тибетської, медицини аж до теперішнього часу. Від перевазі в людині тієї або іншої рідини залежить його характер. Дотепер збереглося визначення чотирьох видів людського темпераменту (сангвінік, флегматик, холерик і меланхолік), яке стало результатом наукових узагальнень Аристотеля й Гіппократа. Вони були не експериментальною гіпотезою перевірці, що зазнав, го мері появи нових відкриттів, а представляли собою канон, обов'язковий для всіх мислителів того часу. Поряд із самими вигадливими й наївними виставами, у книгах Аристотеля ми знаходимо проблиски творчих наукових ідей. У своїх добутках він, наприклад, згадує про мінливість природи й загальнім походженні тварин і людину. Однак ці ідеї Аристотеля були швидко забуті й до початку XIX в. не сформувалися в наукову теорію. Проте ми можемо з повною підставою вважати Аристотеля 'батьком сучасного природознавства' і першим у світі біологом.