Оптика. Християн Гюйгенс

Ви перебуваєте: Оптика

Виникає дуже цікава проблема. Тепер доводиться відмовлятися від уже прийнятої гіпотези про єдину поведінку світла й не тільки вводити новий механізм переломлення, але й давати яке-небудь пояснення природі світла, яке узгоджувалося б зі спостережуваними явищами. Незабаром був зроблений перший крок, а в 1690 г. Християн Гюйгенс (1629-1695) розробив уже повну теорію.

У цей час ми знаємо Гюйгенса насамперед як основоположника хвильової теорії світла. Саме він висунув гіпотезу про те, що світло має хвильову природу і є результатом коливання 'ефіру'. Поняття ефіру введене їм тому, що тільки в такий спосіб можна було тоді пояснити поширення світла у вакуумі. Християн Гюйгенс пояснив явище подвійного переломлення променів у кристалах ісландського шпату.

Будучи сучасником Ньютона, Гюйгенс не завжди знаходив винне визнання. Потрібно пам'ятати, що фізика переживала ще дитячий період; усього кілька десятиліть назад наука приступилася до закладки своїх основ. А це був такий розум, який зміг проникнути в саму глибину складного явища й створити теорію, яка навіть до теперішнього часу змінилася не по суті, а тільки по характеру викладу.

Знаменита суперечка між Ньютоном і Гюйгенсом стосувався проблеми: чому одна частина світла поводиться інакше, чому інша. Перший затверджував, що світло складається з корпускул, а другий - що він являє собою хвилі. Тепер, звичайно, легко говорити, що Ньютон помилявся (навіть Ньютон не бездоганний!), а Гюйгенс був прав. Простежимо, наскільки це можливо, за доводами, що приводилися ними у свою користь. Ньютон віддавав перевагу ідеї корпускулярности через прямолінійне поширення світла: частки рухаються по прямій, якщо на них не діють ніякі сили. А якби світло являло собою рух поздовжніх хвиль, подібно звуку, те важко було б уявити собі, яким образом різні його частини вели б себе по-різному. Дійсно, позиція Гюйгенса слабкіше всього саме в тому, що стосувалося подвійної променезаломлюваності, оскільки він припускав, що світло - це поздовжні хвилі. Видалося, що Гюйгенс іде від цього питання й сподівається, що інші оптичні явища, які будуть пояснені пізніше, стануть свідчити на користь його хвильової теорії.