Античність. Клавдій Гален

Ви перебуваєте: Античність

Надалі до дослідження людського тіла, очевидно, ставилися без винної уваги. Це доводиться сказати й про лікарів, що виїжджали із Греції в Італію. Проте серед них з'являлися й видатні вчені, наприклад, Руф і Клавдій Гален.

Руф, діяльність якого протікала в Римі приблизно в I в. н.е., скаржився на те, що може пояснювати своїм учням на живих рабах тільки зовнішню оболонку тіла й розкривати тільки тварин. Якщо ж незважаючи на це він трохи просунувся в області дослідження тіла й придбав популярність як анатом, то цим він зобов'язаний розкриттю мавп.

Великою заслугою Руфа було те, що він першим описав перехрест зорових нервів - знамениту хіазму, яка ще довго являла собою загадку для анатомів і фізіологів. Зоровий нерв, що закінчується в сітківці ока, переходить із очного яблука в мозок таким чином, що в однойменну півкулю мозку йдуть лише ті волокна, які розташовані зі скроневої сторони, нервові ж волокна, що проходять по внутрішній стороні очного яблука (звернені до носа), перехрещуються, тобто перетинають середню лінію, щоб з'єднатися з волокнами зорового нерва іншої сторони. За середньою лінією волокна носової сторони правого зорового нерва зустрічаються з волокнами скроневої сторони лівого зорового нерва, і точно так само волокна зовнішньої сторони правого зорового нерва зустрічаються в правій півкулі з волокнами носової частини лівого зорового нерва.

Те, що нерв перехрещується, тобто йде з однієї сторони до протилежної половини мозку або, навпаки, від однієї половини мозку до протилежної сторони тіла, не є особливістю зорового нерва: усі нерви розташовані так само. Наслідку цього найкраще видні при крововиливі в мозок, що супроводжується паралічем.