Хвилі й випромінювання. Промені Рентгена

Ви перебуваєте: Хвилі й випромінювання

Рентген зробив важливе відкриття, що промені діють на фотографічну емульсію, і використовував цей ефект для ілюстрації деяких зі своїх висновків. Рентгену не вдалося виявити ні теплової дії нових променів, ні якої-небудь дії їх на сітківку ока. Він наближав око впритул до розрядної трубки - кожний, хто знає про небезпечну дію цих променів на живу тканину, може жахнутися від подібного експерименту!

Рентген не виявив переломлення відкритих їм променів у призмах, зроблених з алюмінію й гуми. Він не зміг викликати відхилення променів електричним або магнітним полями й не виявив ніяких інтерференційних явищ. Один позитивний результат пошуків ученого, до якого він прийшов пізніше, полягав у тому, що промені розряджали наелектризовані тіла.

Таким чином, тижня, витрачені Рентгеном на експерименти, не привели ні до яких певних результатів. Єдина закономірність, яку вдалося йому встановити, полягала в тому, що більш важкі хімічні елементи поглинали промені сильніше, чим легені, у відмінність світла, яке повністю поглинається тонким шаром алюмінію, але легко проходить через шар свинцевого скла. Крім цього, нічого, очевидно, не вдалося пояснити: нові промені не були схожі ні на світло, ні на промені в розрядній трубці, які наприклад, легко відхилялися магнітом. Рентген опублікував результати своєї роботи й скромно назвав відкрите їм випромінювання 'ікс-променями'. Це відкриття потрясло весь, не тільки науковий, мир. Промені Рентгена швидко знайшли практичні застосування в медицині й у техніку, але проблема їх природи залишалася однієї з найважливіших у фізику. Рентгенівські промені знову збудили суперечку між прихильниками корпускулярної й хвильової природи світла, і ставилася безліч експериментів з метою розв'язати проблему.