Оптика. Огюстен Жан Френель

Ви перебуваєте: Оптика

До кінця XVIII в. почали з'являтися сумніву в справедливості корпускулярної теорії, і трохи вчених побачили можливість пояснити результати Гримальди за допомогою хвильової теорії. Найбільшим з них був Огюстен Жан Френель (1788-1827). Він прожив коротке життя, ускладнену до того ж політичними негодами наполеонівського режиму. Ім'я Френеля назавжди ввійшло у фізику у зв'язку із загальним класом явищ дифракції, відкритих Гримальди. Френель розробив повну теорію цих явищ.

Френель знайшов гарячого прихильника в особі Доминика Франсуа Араго (1786-1853). Разом вони проробили безліч досвідів - одні виявилися досить тривіальними, зате інші придбали видатне значення, оскільки переконали навіть супротивників хвильової теорії в її правоті. Ці досвіди були поставлені під впливом Симеона Дени Пуассона (1781- 1840), одного з найбільш великих французьких учених початку XIX в.

Пуассон помітив, що якщо на шляху пучка світла, що випускається крапковим джерелом, помістити круглий екран перпендикулярно осі пучка, то хвилі - якщо світло є хвильовий рух - повинні досягати країв екрана в одній фазі; але тоді в центрі тіні вони повинні складатися й давати яскрава пляма. Цей висновок видався йому зовсім абсурдним. Але Френель і Араго зробили такий досвід і виявили, що дійсно спостерігається яскрава пляма. У такий спосіб був переконано один з головних супротивників хвильової теорії, а сама теорія стала загальноприйнятою.

Можна перевірити хвильову теорію світла інакше, використавши інше явище - інтерференцію. Визначити явища дифракції й інтерференції можна як вироблені відповідно одним або декількома пучками світла.