Ви перебуваєте: Гази
Перша частина досвідів була досить проста. Бойль побрав дуже довгу вигнуту скляну трубку й налив у неї ртуть, так що в короткому відростку виявився замкненим невеликий обсяг повітря. Довжина повітряного стовпа служила заходом його обсягу. Рівень ртуті в обох відростках спочатку був однаковим.
Потім Бойль почав доливати ртуть у довгий відросток, поки обсяг повітря не поменшався вдвічі, і до великого свого задоволення відзначив, що різниця між обома рівнями ртуті приблизно дорівнює барометричному тиску. Це наводило на думку про зворотну залежність між тиском і обсягом; для одержання цієї залежності Бойль повторив досвід, доливаючи ртуть невеликими порціями, і отримані їм дані повністю підтвердили таку залежність.
Бойль розумів, однак, що потрібно провести експеримент і в області тисків нижче атмосферного, а для цього була потрібна більш складна апаратура. Він побрав трубку довжиною приблизно два метри й помістив її в більш широку трубку, наповнену ртуттю. Нагріваючи й прохолоджуючи внутрішню трубку, Бойль втяг у неї ртуть, і в остаточному підсумку у верхній частині трубки залишився невеликий обсяг, зайнятий повітрям. Потім він поступово піднімав внутрішню трубку так, що тиск у ній знижувалося, і знову вимірював тиск і обсяг.
|