Ви перебуваєте: Атмосфера
Гильберт займався також електричними явищами. Вірний своєму експериментальному методу, він провів ряд досвідів, довівши, що, якщо потерти бурштин, він дійсно притягає дрібні соломинки, стеблинки й т.п., а також виявивши, що подібними властивостями мають і інші тіла. У такий же спосіб Гильберт випробовував шляхетні камені, сірку, смолу; у результаті цих досвідів йому вдалося визначити більш двадцяти тіл, які можна було електризувати за допомогою звичайного тертя. Порівняння електричних і магнітних властивостей привело Гильберта до помилкового висновку, що електричні й магнітні явища не мають між собою нічого загального. Думка це вплинуло на майбутніх дослідників і на всю історію електромагнетизму аж до XVIII в.
Гильберт помітив ще одна досить дивна відмінність: сила електричного притягання діє по прямої лінії, магнітне ж притягання звичайне спрямоване під кутом.
Слід згадати й про те, що Гильберт був першим прихильником поглядів Коперника в Англії.
В 1660 г. німецький учений Отто Герике (1602-1686) виготовив електричну машину, яка являла собою куля із сірки, насаджений на залізну вісь. Куля можна було обертати; якщо при цьому до нього прикладалася долоня, він заряджався й міг створювати маленькі іскри - перші іскри, які спостерігалися в експерименті. Герике помітив, що куля притягає легкі тіла; торкнувшись кулі, вони відразу від нього відштовхуються й не притягаються знову, поки не торкнуться якого-небудь іншого тіла. Магнетизм і електрику виявляють подібні властивості, хоча магнетизм пов'язаний із залізом, а електрика - з бурштином і деякими іншими матеріалами. Але електричні ефекти значно менш стійкі, чому магнітні: магнетизм не можна знищити простим дотиком іншого тіла.
|