Античність. Роджер Бэкон

Ви перебуваєте: Античність

В XIII в. в Англії жив один із самих великих філософів і вчених середньовіччя, провісника емпіричної науки Роджер Бэкон (ок. 1214-1292).

За свої великі пізнання він названий 'doctor mirabilis'. Вчився в Оксфорді, де став одним із провідних представників оксфордской школи й завоював світову славу натураліста й алхіміка.

Добутку Бэкона носять енциклопедичний характер. Вони охоплюють проблеми з області математики, оптики, ' експериментальної науки' (досліджень за допомогою досвідів), фізіології, геології, лінгвістики. Містять виклад поглядів на співвідношення науки й теології, спробу классифицирования наук, теорію помилок людського розуму й концепцію моральної філософії.

Бэкон підкреслював у своїх працях значення емпіричних (експериментальних) знань і практичну важливість наукових досліджень, виступав із програмою реформ науки, пропонував базувати її на методах математичних доказів і експериментів.

Бэкон розробив, між іншим, теорію переломлення світла в опуклих стеклах, угадав винахід лінз, мікроскопа й телескопа.

Одним з перших у Європі, він писав про магнітну голку, виготовлення пороху, пропонував реформу календаря. Передбачив можливість багатьох технічних винаходів ( як, наприклад, корабля без вітрил, літальної машини, механічних засобів пересування).

Проголошена Бэконом програма побудови науки на математичних методах аргументації й досвідах прокладала шлях сучасної думки. Продовжувачем цієї програми в епоху Відродження був Галилей.