Античність. Праці Паппа Олександрійського

Ви перебуваєте: Античність

Найцінніше джерело пізнання історії давньогрецької математики - праці Паппа Олександрійського (III-IV вв.). У своїх добутках Папп часто цитує твору численних прадавніх математиків, розповідає про останні, постачає їхньої роботи коментарями й доповнює власними міркуваннями. Завдяки Паппу стало відомо, що Евклид був скромною, м'якою й талановитою людиною.

Із праць Паппа ми довідаємося також, що Архімед написав своєму родичеві, сиракузькому цареві, лист, у якім висловив своє знамените виречення: 'Дайте мені точку опори, і я зрушу Землю'. Папп повідомив також, що праці Архімеда по механіці ' Про опори' (або ' Про важелі') містили теорію центрів ваги тіл, розглянутих як точки опори, що забезпечують рівновагу тел.

Папп відомий також як автор коментаря до знаменитого античного астрономічного трактату 'Велика побудова' (по-арабски ' Аль-Маджест', латинізована назва 'Альмагест'), написаному великим астрономом, математиком і географом Клавдієм Птолемеем (II в.). У цьому коментарі Папп повідомляє про сонячне затьмарення, яке він спостерігав 18 жовтня 320 г. Це повідомлення незвичайне важливо, оскільки завдяки ньому ми знаємо, коли жив і працював знаменитий грецький учений.

Працюючи в Олександрії, Папп мав доступ до книг Олександрійської бібліотеки, де нили зібрані добутки видатних учених і письменників. Однак творчість Паппа не обмежувалося коментарями до цих добутків, хоча й ця його праця має для нас немаловажне значення, тому що завдяки ньому стали відомі імена вчених, назви багатьох, що не дійшли до нас праць знамених прадавніх математиків, а також уривки з них. Крім того, Папп систематизував і доповнив досягнення своїх попередників в області геометрії, написавши добуток 'Математичні збори', вышедшее у восьми книгах.