Античність. Праці Вилланова

Ви перебуваєте: Античність

Церква вважала, що люди повинні опікуватися про дух, турбота ж про тіло шанувалася гріхом. Медицина переживала період занепаду. І якби не збережені в арабських перекладах праці Гіппократа й Галена, хто знає, у якому напрямку надалі пішла б ця наука. Проте й у цей час зустрічалися видатні лікарі. Одним з них був іспанець Арнольд де Вилланова (ок. 1235-1311), знаменитий лікар і алхімік, якого обвинувачували у зв'язках з нечистою силою.

Арнольд де Вилланова залишив після себе багато праць по медицині й алхімії. Писав він латинською мовою. Найбільший і важливий його добуток - 'Требник з голови до ніг', займає провідне місце серед книг періоду середньовіччя, вышедших з-під пера європейських учених. Правда, у своїх книгах Вилланова неодноразово приводить висловлення Галена й Ибн Сины, але часто критикує погляди цих учених, іноді протиставляючи їм свої спостереження. Він навіть обвинуватив Ибн Сину в тому, що той 'оглупляет значну частину європейських лікарів'. Вилланова рішуче виступав проти невиправданих узагальнень у медицині, вимагаючи дослідження частковостей, що, на його думку, зовсім необхідно в лікувальній практиці. Він висміює лікарів, які 'є майстрами в теорії, а на ділі не тільки не вміють прописати простої клізми або іншої процедури, але навіть не в змозі вилікувати від одноденної гарячки'.

Вилланова заперечував проти застосування складних ліків, затверджуючи, що ' чим більше в рецепті зіль, тим гірше дія складних ліків'. Погляди Арнольда Вилланова до відомого ступеня пророкували близький занепад середньовічних марновірств. Але він не міг відмовитися від віри в магію, у міць диявола й демонів. У лікувальній практиці він поряд з ліками застосовував амулети, а золото вважав універсальними ліками. Вилланова багато писав про ртуть, тому сучасники вважали, що він знає спосіб перетворення ртуті в золото. Разом з тим, Вилланова був одним з перших лікарів, що застосовували в медицині сучасні йому досягнення алхімії-хімії, зокрема, солі ртуті й сірчисті з'єднання. Не можна не згадати про рекомендованої Арнольдом щепленню лікарських рослин до гілок винограду, що нібито давало можливість одержувати цілющі сорти вин.

З розвитком ремесла й торгівлі продовжувала рости грамотність у містах. Для школярів і студентів було потрібно усе більше підручників, городяни виявляли цікавість до літератури. Рукописний спосіб розмноження книг не міг задовольнити зрослий попит на них.