Античність. Учені в Китаї

Ви перебуваєте: Античність

У Китаї вчені в XI-XIV вв. знали властивості біноміальних коефіцієнтів і так званий трикутник Паскаля.

У Кореї з 717 г. почалося викладання медицини й математики (школа 'Кукхак' у Силла), з 794 г. - астрономії. У середині XV в. були видані медична енциклопедія 'Ыйбан ючхви' і фармакопея 'Ханъяк чипсобан'.

В Індії, у творах Говиндабхагаваты (XI в.), Сомадевы (XII- XIII вв.) і інших дана класифікація речовин мінерального й органічного походження, а також опис хімічних процесів і апаратів. Докладно розглянуті різноманітні стійкі мінеральні й рослинні барвники.

Збереглися відомості про одне з перших росіян учених, Кирику Новгородце (1110 - ?). Він був новгородським літописцем, 'книжковою людиною', розроблювачем календаря й спостерігачем різних небесних явищ. Відомо, що Кирик брав участь у створенні 'Першого Новгородського літопису'.

Його трактат 'Навчання, їм же ведати людині числа всіх років' був першим твором на Русі, де розглядалися питання виміру більших проміжків часу. Там також приводилися відомості про обчислення високосного року, пасхалій, місячного року. Кирик умів визначати вік Місяця в будь-який день року, а також багато інші астрономічні величини. Він добре знав цикли: місячний (19 років), сонячний (28 років), так званий індикт (15 років) і інші. У його 'Літописі' відбиті багаторічні спостереження незвичайних небесних явищ.